козарик —
КОЗА́РИК, а, ч. Зменш.-пестл. до коза́р². Коли ж наставали хвилини, що здавалося, в цiлому лiсi нема нi одного козарика, чародiйство виводило мене на чисту поляну (Р. Федорів); Гриб вироста – козарик у лапатих ліщинах (із журн.).
Словник української мови у 20 томах