козарик

КОЗА́РИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до коза́р².

Коли ж наставали хвилини, що здавалося, в цiлому лiсi нема нi одного козарика, чародiйство виводило мене на чисту поляну (Р. Федорів);

Гриб вироста – козарик у лапатих ліщинах (із журн.).

Значення в інших словниках

1. Козарик — Коза́рик іменник чоловічого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови