Орфографічний словник української мови

Кіндрат

Кіндра́т

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кіндрат — У, ч. 1. Переляк. 2. Погане самопочуття. ◇ Кіндрат хапає, схопив кондратій — переляк. Ще б пак, при одній думці, що в цьому дубаку треба зняти штани, мене Кіндрат хапав (І. Карпа).  Словник сучасного українського сленгу
  2. Кіндрат — Кіндра́т, -та, -те!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)