кіндрат

У, ч.

1. Переляк.

2. Погане самопочуття.

◇

Кіндрат хапає, схопив кондратій — переляк. Ще б пак, при одній думці, що в цьому дубаку треба зняти штани, мене Кіндрат хапав (І. Карпа).

Значення в інших словниках

1. Кіндрат — Кіндра́т іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. Кіндрат — Кіндра́т, -та, -те!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)