Орфографічний словник української мови

Лимар

Ли́мар

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

ли́мар

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лимар — див. шорник  Словник синонімів Вусика
  2. лимар — -я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. лимар — ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (П.  Словник української мови у 20 томах
  4. лимар — ЛИ́МАР (майстер, який виготовляє ремінну збрую), РИ́МАР розм., ШО́РНИК розм. Дядько Микита повів Сашка в Туркенівку, щоб віддати в майстерню до тамтешнього лимаря (Л. Юхвід); Вирізьбляє блискавиця Шви на синім полотні.  Словник синонімів української мови
  5. лимар — Ли́мар, -ря, -реві; -марі́, -рі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. лимар — ЛИ́МАР, я, ч. Майстер, який виготовляє ремінну збрую. Як шкурка з бузівка у шевчика в руках Або у лимаря в зубах, Чого не витерпить, що їй не виробляють! (Г.-Арт., Байки..  Словник української мови в 11 томах