Орфографічний словник української мови

Максим

Макси́м

іменник чоловічого роду, істота

ім'я

∗∗∗

макси́м

іменник чоловічого роду

кулемет

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. максим — -а, ч., розм. Перший станковий кулемет (був на озброєнні Радянської армії до кінця 2-ї світової війни).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Максим — Максим; Максиміан лат.; maximus найбільший (nop. максимум, максималіст). Максимко, Максимонько, Максимочко, Максшщьо, Максимунь, Максимуньо, Макс її батька звали Максимом (Б.  Власні імена людей. Словник-довідник
  3. максим — МАКСИ́М, а, ч., розм. (перев. в лапках). Перший станковий кулемет (за прізвищем конструктора Хайрема Стивенса Максима). На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом “максим”, який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (О.  Словник української мови у 20 томах
  4. Максим — Казав Максим, сховайся з тим. Не виставляйся на сміх. Максим бреше, як лисого чеше. Дуже влучно бреше. Нема правди у Максима, бреше як собака, ще й кліпає очима. Є люди, що брешучи кліпають з нервовости очима, щоб не зловили на брехні.  Приповідки або українсько-народня філософія
  5. Максим — Макси́м, -ма, -мові, -ме!  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. максим — МАКСИ́М, а, ч. Назва системи станкового кулемета, що стріляє тими самими патронами, що й трилінійна гвинтівка. На сцену вийшов Боженко в кожусі, шапці і з кулеметом "максим", який тихо котився за ним, наче дитяча колясочка (Довж., Зач.  Словник української мови в 11 томах