Орфографічний словник української мови

Медина

Меди́на

іменник жіночого роду

місто в Саудівській Аравії

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Медина — М. на зх. Саудівської Аравії; 500 тис. мшк.; мусульманський унів.; мечеть (VII, VIII, XIX ст.), за переказами, на місці будинку Мугаммада, з могилами Мугаммада та його дочки Фатіми; міські мури VII ст., цитадель XVIII ст.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. медина — (араб. — місто) 1. Основна частина середньовічного міста, за винятком центрального ядра — касби. Мала місце в Алжирі і Марокко. Термін походить від назви другого після Мекки священного міста мусульман — Медини, розташованого в Аравії.  Архітектура і монументальне мистецтво