медина

(араб. — місто)

1. Основна частина середньовічного міста, за винятком центрального ядра — касби. Мала місце в Алжирі і Марокко. Термін походить від назви другого після Мекки священного міста мусульман — Медини, розташованого в Аравії.

2. Невелике місто з криволінійним розплануванням вулиць і майданів, характерне для Лівії та інших мусульманських країн.

Значення в інших словниках

1. Медина — Меди́на іменник жіночого роду місто в Саудівській Аравії  Орфографічний словник української мови
2. Медина — М. на зх. Саудівської Аравії; 500 тис. мшк.; мусульманський унів.; мечеть (VII, VIII, XIX ст.), за переказами, на місці будинку Мугаммада, з могилами Мугаммада та його дочки Фатіми; міські мури VII ст., цитадель XVIII ст.  Універсальний словник-енциклопедія