медина

(араб. — місто)

1. Основна частина середньовічного міста, за винятком центрального ядра — касби. Мала місце в Алжирі і Марокко. Термін походить від назви другого після Мекки священного міста мусульман — Медини, розташованого в Аравії.

2. Невелике місто з криволінійним розплануванням вулиць і майданів, характерне для Лівії та інших мусульманських країн.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Медина — Меди́на іменник жіночого роду місто в Саудівській Аравії Орфографічний словник української мови
  2. Медина — М. на зх. Саудівської Аравії; 500 тис. мшк.; мусульманський унів.; мечеть (VII, VIII, XIX ст.), за переказами, на місці будинку Мугаммада, з могилами Мугаммада та його дочки Фатіми; міські мури VII ст., цитадель XVIII ст. Універсальний словник-енциклопедія