Медина

М. на зх. Саудівської Аравії; 500 тис. мшк.; мусульманський унів.; мечеть (VII, VIII, XIX ст.), за переказами, на місці будинку Мугаммада, з могилами Мугаммада та його дочки Фатіми; міські мури VII ст., цитадель XVIII ст. У домусульманський період відома як Джасріб; 622 тут знайшов притулок Мугаммад, відтоді місто зветься М. (Мадинат ен-Набімісто Пророка), перша столиця мусульманського халіфату; тут помер Мугаммад, могила якого стала метою паломників; друге після Мекки святе м. ісламу.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Медина — Меди́на іменник жіночого роду місто в Саудівській Аравії Орфографічний словник української мови
  2. медина — (араб. — місто) 1. Основна частина середньовічного міста, за винятком центрального ядра — касби. Мала місце в Алжирі і Марокко. Термін походить від назви другого після Мекки священного міста мусульман — Медини, розташованого в Аравії. Архітектура і монументальне мистецтво