надія —
I сподіванка, сподівання, сподіваннячко, сподія Фразеологічні синоніми: єдина надія; мала надія; остання надія; уся надія (на кого, що) II див. мрія
Словник синонімів Вусика
надія —
-ї, ж. 1》 Впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; сподівання. 2》 Те (той), на що (на кого) можна надіятися, покладатися, що (хто) є відрадою, опорою для кого-небудь. Плекати надію. Бути при надії діал. — бути вагітною, чекати пологів (про вагітну жінку).
Великий тлумачний словник сучасної мови
Надія —
укр.; переклад запозиченого із ст.-сл. імені Надежда, що з'явилось як калька з гр. імені Elpis; від elpis — надія. Надієнька, Надієчка, Надійка, Надіиця, Надя, Надкзня, Надкінька, Надійся, Надкісенька, Надкісечка, Надкзська, Надька, Надібіиа, Надюшенька.
Власні імена людей. Словник-довідник
надія —
НАДІ́Я, ї, ж. 1. Впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; сподівання. Як же його у неволі Жити без надії? (Т. Шевченко); Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще, що жевріла в його серці (М.
Словник української мови у 20 томах
надія —
Без надії чоловік дуріє. Хто стратив надію, той у розпуці і розум тратить. І нашій дитині колись зуби виростуть. І до нас колись доля усміхнеться. І в наше віконце засвітить сонце. І нам щастя усміхнеться. Коби твоє слово, та Богові в вухо.
Приповідки або українсько-народня філософія
надія —
ті́шити себе́ наді́єю (ду́мкою, мрі́єю і т. ін.). Заспокоювати себе чим-небудь, сподіватися на щось. І нехай інші тішать себе надією, що десь на старість стягнуться хоча б на “Запорожця”, а йому це потрібно зараз, у тридцять...
Фразеологічний словник української мови
надія —
НАДІЯ — екзистенціал випереджування, сподівання бажаного й очікуваного на підставі особистісного досвіду, віри і знань людини. На відміну від мрії, Н. орієнтована на здійснення бажаного й очікуваного, хоча й припускає можливість їх нереалізації.
Філософський енциклопедичний словник
надія —
НАДІ́Я (очікування чого-небудь бажаного, потрібного, приємного, у можливості здійснення якого є впевненість); СПОДІВА́ННЯ перев. мн., СПОДІ́ВАНКА розм. (з більшою певністю в здійсненні чогось); УПОВА́ННЯ заст., уроч.
Словник синонімів української мови
надія —
НАДІ́Я, ї, ж. 1. Впевненість у можливості здійснення чогось бажаного, потрібного, приємного; сподівання. Як же його у неволі Жити без надії? (Шевч., II, 1953, 67); Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще, що жевріла в його серці (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
надія —
Надія, -дії ж. Надежда. Козак у дорозі, а надія в Бозі. Ном. № 778. надія певна. Твердая надежда, увѣренность. бути при надії. Быть беременной, ожидать родовъ. Волынь. ум. надієнька, наді́їця. Маю в Бога надієньку, що і сам марно не згинеш. Чуб.
Словник української мови Грінченка