понори —
-ів, мн. Природні отвори, через які відбувається поглинання поверхневих вод.
Великий тлумачний словник сучасної мови
понори —
ПОНО́РИ, ів, мн. (одн. поно́р, у, ч.), геол. Природні отвори (в формі тріщин, каналу і т. ін.) на поверхні землі. Там, де поверхня вапняків або гіпсів вкрита численними понорами та лійками, місцевість являє собою голу кам'яну пустелю (із журн.).
Словник української мови у 20 томах