Орфографічний словник української мови

Ракша

Ра́кша

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

ра́кша

іменник жіночого роду

птах

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. ракша — -і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ракша — РА́КША, і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша. Улітку стілько тут було птиці і якої тілько не було? Солов'ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці, а горобців?...  Словник української мови у 20 томах
  3. ракша — РА́КША орн., СИВОРА́КША, СИВОРА́К діал. Над урвищем метнулась блакитнопера ракша, лишаючи в повітрі райдужний слід (О. Донченко); Над головою вже вистукував дятел, і когось кликала сиворакша (О. Десняк).  Словник синонімів української мови
  4. ракша — РА́КША, і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша. Улітку стілько тут було птиці і якої тілько не було? Солов’ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці, а горобців?...  Словник української мови в 11 томах
  5. ракша — Ракша, -ші ж. пт. сивоворонка, Coracias. Ракша-клюшниця од вирію. Ном. № 14029.  Словник української мови Грінченка