ракша
РА́КША, і, ж. Перелітний птах із блискучим строкатим оперенням; сиворакша.
Улітку стілько тут було птиці і якої тілько не було? Солов’ї сотнями щебетали, зозулі, іволги, ракші, горлиці, а горобців? (Мирний, IV, 1955, 16);
Блакитна ракша верескне, задирчить і майне в кущі, як у воду (Ю. Янов., Мир, 1956, 143);
З-за печі вилетів синій з коричневими западинами птах, трохи менший за галку і на нижчих ногах.. Звичайно, я відразу впізнав ракшу (Коп., Як вони.., 1961, 181).
Словник української мови (СУМ-11)