Орфографічний словник української мови

Рейтер

Ре́йтер

іменник чоловічого роду

пресова агенція

∗∗∗

ре́йтер

іменник чоловічого роду

затискач

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рейтер — -а, ч. 1》 Невеликий тягарець, що його пересувають на коромислі терезів, щоб встановити їх рівновагу. 2》 Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рейтер — РЕ́ЙТЕР, а, ч. 1. Металевий затискач, що його прикріплюють на окремі картки в картотеці для зручності при подальшому обробленні. 2. Невеликий тягарець для точного зважування на аналітичних вагах.  Словник української мови у 20 томах
  3. рейтер — ре́йтер (від нім. Reiter – вершник) 1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх. 2. Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки, тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Рейтер — (Reuter) Пауль Юліус (псевдонім І.Б. Йосафата), 1816-99, нім. видавець; засновник видавничого агентства, перенесеного 1851 до Лондона (агентство Рейтер).  Універсальний словник-енциклопедія