рейтер

ре́йтер

(від нім. Reiter – вершник)

1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх.

2. Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки, тощо.

Значення в інших словниках

1. Рейтер — Ре́йтер іменник чоловічого роду пресова агенція  Орфографічний словник української мови
2. рейтер — -а, ч. 1》 Невеликий тягарець, що його пересувають на коромислі терезів, щоб встановити їх рівновагу. 2》 Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рейтер — РЕ́ЙТЕР, а, ч. 1. Металевий затискач, що його прикріплюють на окремі картки в картотеці для зручності при подальшому обробленні. 2. Невеликий тягарець для точного зважування на аналітичних вагах.  Словник української мови у 20 томах
4. Рейтер — (Reuter) Пауль Юліус (псевдонім І.Б. Йосафата), 1816-99, нім. видавець; засновник видавничого агентства, перенесеного 1851 до Лондона (агентство Рейтер).  Універсальний словник-енциклопедія