рейтер
ре́йтер
(від нім. Reiter – вершник)
1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх.
2. Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки, тощо.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Рейтер — Ре́йтер іменник чоловічого роду пресова агенція Орфографічний словник української мови
- рейтер — -а, ч. 1》 Невеликий тягарець, що його пересувають на коромислі терезів, щоб встановити їх рівновагу. 2》 Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рейтер — РЕ́ЙТЕР, а, ч. 1. Металевий затискач, що його прикріплюють на окремі картки в картотеці для зручності при подальшому обробленні. 2. Невеликий тягарець для точного зважування на аналітичних вагах. Словник української мови у 20 томах
- Рейтер — (Reuter) Пауль Юліус (псевдонім І.Б. Йосафата), 1816-99, нім. видавець; засновник видавничого агентства, перенесеного 1851 до Лондона (агентство Рейтер). Універсальний словник-енциклопедія