1. Словник української мови у 20 томах

рейтер

РЕ́ЙТЕР, а, ч.

1. Металевий затискач, що його прикріплюють на окремі картки в картотеці для зручності при подальшому обробленні.

2. Невеликий тягарець для точного зважування на аналітичних вагах.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Рейтер — Ре́йтер іменник чоловічого роду пресова агенція Орфографічний словник української мови
  2. рейтер — -а, ч. 1》 Невеликий тягарець, що його пересувають на коромислі терезів, щоб встановити їх рівновагу. 2》 Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рейтер — ре́йтер (від нім. Reiter – вершник) 1. Невеликий тягарець, який пересувають на коромислі терезів, щоб встановити рівновагу їх. 2. Металевий затискач на картці, яким відділяють розділи картотеки, тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. Рейтер — (Reuter) Пауль Юліус (псевдонім І.Б. Йосафата), 1816-99, нім. видавець; засновник видавничого агентства, перенесеного 1851 до Лондона (агентство Рейтер). Універсальний словник-енциклопедія