Орфографічний словник української мови

Рим

Рим 1

іменник чоловічого роду

столиця Італії

Рим 2

іменник чоловічого роду

держава

іст.

∗∗∗

рим

іменник чоловічого роду

металеве кільце

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. рим — -а, ч., мор. Металеве кільце, прикріплене до болта (у 1 знач.) або продіте в його отвір. || Кільце, укріплене в стінці набережної для причалювання суден.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рим — РИМ, а, ч., мор. Металеве кільце, прикріплене до болта (у 1 знач.) або продіте в його отвір; // Кільце, укріплене в стінці набережної для причалювання суден.  Словник української мови у 20 томах
  3. Рим — Бути в Римі а папи не видіти. То стид для римо-католика, бо ж папа е головоз римо-католицької церкви. Стид не видіти так важної особи. Рим відразу не збудували. Великого діла одним разом не зробиш. Рим сказав і справа скінчена.  Приповідки або українсько-народня філософія
  4. Рим — Столиця Італії і адміністративний центр обл. Лаціо, у центр. частині Апеннінського півостр. над р. Тибр; 2,8 млн. мшк., із передмістями 3,8 млн; гол.  Універсальний словник-енциклопедія
  5. Рим — Рим, -му, в -мі (м.); ри́мський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рим — РИМ, а, ч., мор. Металеве кільце, прикріплене до болта (у 1 знач.) або продіте в його отвір; // Кільце, укріплене в стінці набережної для причалювання суден.  Словник української мови в 11 томах