Орфографічний словник української мови

Святополк

Святопо́лк

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Святополк — слов.; від свят- (святий) і полк (військо, похід). Святки, Святусь. В чому винен? А хтозна. їм нічого про це невідомо.Знає все Святополк, на те ж він сидить угорі(Л. Костенко).  Власні імена людей. Словник-довідник