Святополк

Святопо́лк

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Святополк — слов.; від свят- (святий) і полк (військо, похід). Святки, Святусь. В чому винен? А хтозна. їм нічого про це невідомо.Знає все Святополк, на те ж він сидить угорі(Л. Костенко). Власні імена людей. Словник-довідник