1. Орфографічний словник української мови

святонько

свя́тонько

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святонько — -а, с. Пестл. до свято I 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. святонько — СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3. Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
  3. святонько — СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3. Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (Рудан., Тв., 1959, 61). Словник української мови в 11 томах