1. Словник української мови в 11 томах

святонько

СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3.

Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (Рудан., Тв., 1959, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. святонько — свя́тонько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. святонько — -а, с. Пестл. до свято I 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. святонько — СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3. Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах