святонько
свя́тонько
-а, с.
Пестл. до свято I 1), 3).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- святонько — свя́тонько іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- святонько — СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3. Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (С. Руданський). Словник української мови у 20 томах
- святонько — СВЯ́ТОНЬКО, а, с. Пестл. до свя́то¹ 1, 3. Врочисте святонько було (Здається, було Миколая), І от до церкви на село Пішла дівчина молодая!.. (Рудан., Тв., 1959, 61). Словник української мови в 11 томах