Святополк

слов.; від свят- (святий) і полк (військо, похід). Святки, Святусь.

В чому винен? А хтозна. їм нічого про це невідомо.Знає все Святополк, на те ж він сидить угорі(Л. Костенко).

Джерело: Власні імена людей. Словник-довідник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Святополк — Святопо́лк іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови