Орфографічний словник української мови

Сибір

Сибі́р

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. Сибір — Частина аз. території Росії, від Уралу до гірських пасм, які утворюють тихоокеанський вододіл, і від Пн. Льодовитого о. до кордонів Казахстану і Монголії; бл. 10 млн. км2. Історичний С. охоплює увесь простір від Уралу до Тихого о.; від I тис. до н.е.  Універсальний словник-енциклопедія
  2. Сибір — Сибі́р, -ру, -рові, -ром, в -ру і в -рі (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)