Сибір

Сибі́р

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Сибір — Частина аз. території Росії, від Уралу до гірських пасм, які утворюють тихоокеанський вододіл, і від Пн. Льодовитого о. до кордонів Казахстану і Монголії; бл. 10 млн. км2. Історичний С. охоплює увесь простір від Уралу до Тихого о.; від I тис. до н.е. Універсальний словник-енциклопедія
  2. Сибір — Сибі́р, -ру, -рові, -ром, в -ру і в -рі (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)