Сибір
Частина аз. території Росії, від Уралу до гірських пасм, які утворюють тихоокеанський вододіл, і від Пн. Льодовитого о. до кордонів Казахстану і Монголії; бл. 10 млн. км2. Історичний С. охоплює увесь простір від Уралу до Тихого о.; від I тис. до н.е. кочовища різних племінних союзів (у II/III ст. н.е. гуни); у XIII ст. значна частина С. увійшла до складу імперії Чинґіс-хана, а після його смерті — до Золотої Орди; у XV ст. виникло Сибірське ханство, яке наприкінці XVI ст. завоювала Московська держава; захоплюючи сибірські землі, московити у XVII ст. досягли Тихого о.; ще у XVII ст. до С. почали засилати кримінальних і політичних в'язнів (у XIX ст. учасників народних повстань у Польщі та Україні); після утворення СРСР у С. виникла система рад. концтаборів; дуже багатий на поклади сировинних ресурсів, від XIX ст. швидкими темпами розвивається сировинна база Росії. 