Стадниця

Ста́дниця

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

стадни́ця

іменник жіночого роду

стайня

рідко

Значення в інших словниках

1. стадниця — СТАДНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Стайня. Веде коня у стадницю (Сл. Б. Грінченка); – А яка була стадниця в старого гетьмана! Які коні там були позаводили! (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
2. стадниця — -і, ж., заст. Стайня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. стадниця — СТА́ЙНЯ (спеціальне приміщення, де тримають коней), КОНЮ́ШНЯ, СТАДНИ́ЦЯ заст., СТАНИ́ЦЯ діал., СТА́НЯ діал.; ЛОША́ТНИК (приміщення для лошат). В теплій стайні коні жваво хрумали сіно (С.  Словник синонімів української мови
4. стадниця — СТАДНИ́ЦЯ, і, ж., заст. Стайня. Веде коня у стадницю (Сл. Гр.); — А яка була стадниця в старого гетьмана! Які коні там були позаводили! (Н.-Лев., VII, 1966, 282).  Словник української мови в 11 томах