Орфографічний словник української мови

Стельмах

Сте́льмах

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

сте́льмах

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. стельмах — Колісник, возороб, з. каретник; тесля, тесляр.  Словник синонімів Караванського
  2. стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч. 1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. стельмах — -а, ч. 1》 Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. 2》 діал. Тесляр, тесля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ (майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін.); ВОЗОРО́Б рідше; КОЛІСНИ́К (колісний майстер); КАРЕ́ТНИК заст. (каретний майстер). Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала (І.  Словник синонімів української мови
  5. стельмах — Сте́льмах, -ха; -махи, -хів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. стельмах — СТЕ́ЛЬМАХ, а, ч. 1. Майстер, який робить вози, сани, колеса і т. ін. Він був добрий стельмах, робив панам і селянам вози, борони, плуги та рала і заробляв добрі гроші (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  7. стельмах — Стельмах, -ха м. 1) Каретникъ, колесникъ, телѣжный мастеръ. Гн. II. 30. 2) Плотникъ. Шух. 1. 87.  Словник української мови Грінченка