Орфографічний словник української мови

Суперкубок

Суперку́бок

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. суперкубок — СУПЕРКУ́БОК, ч. 1. род. бка. Найвищий приз у спортивних змаганнях (з футболу, водного поло) для клубних команд певного регіону. 2. род. бку. Змагання за володіння цим призом.  Словник української мови у 20 томах
  2. суперкубок — -бка, ч. Кубок, що завойовується в змаганнях європейських футбольних клубних команд – володарів Кубка чемпіонів і Кубка кубків; змагання за володіння цим призом.  Великий тлумачний словник сучасної мови