Тропа

Тропа

іменник жіночого роду

населений пункт в Україні

∗∗∗

тропа́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири тропи́

Значення в інших словниках

1. тропа — див. стежка  Словник синонімів Вусика
2. тропа — див. доріжка  Словник чужослів Павло Штепа
3. тропа — ТРОПА́, и́, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. Наказав [грек] Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (М. Коцюбинський); За Яриною ніхто не кинувся до самого ранку.  Словник української мови у 20 томах
4. тропа — -и, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. || Взагалі дорога, шлях. Вхопити тропи; Набігти тропи — а) знайти шлях, потрапити на дорогу; б) второпати, скумекати. || перен. Життєвий шлях кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тропа — ДОРО́ГА (напрям чиєїсь діяльності, життєві обставини), ШЛЯХ, ПУТЬ, СТЕ́ЖКА розм., СТЕЖИ́НА розм. рідше, СТЕЗЯ́ книжн., ТРОПА́ поет.; МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ рідше) розм. (діяльність або розвиток, спрямовані в обхід чого-небудь).  Словник синонімів української мови
6. тропа — Тропа́, -пи́; тро́пи, троп  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. тропа — ТРОПА́, и́, ж. Вузенька пішохідна доріжка, протоптана людьми або тваринами; стежка. Наказав [грек] Алі лагодити човен, а сам подався гірською тропою збирати по селах довги (Коцюб., І, 1955, 393); За Яриною ніхто не кинувся до самого ранку.  Словник української мови в 11 томах
8. тропа — Тропа, -пи ж. Стезя, путь, направленіе слѣдовъ. Тропа моя по всьому світу. Г. Барв. 179. Пішов собі чоловік шию тропою, що росказала жінка. Мир. ХРВ. 12. Тропою вашою йшов я. Черк. у. вхопити тропи, набігти тропи.  Словник української мови Грінченка