Орфографічний словник української мови

тропак

тропа́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. тропак — = трепак (від давньоруського тропати — тупотіти ногами) — старовинний руський танець. Музичний розмір 2/4. Темп жвавий, веселий, завзятий.  Словник-довідник музичних термінів
  2. тропак — ТРОПА́К, а́, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. – Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком.  Словник української мови у 20 томах
  3. тропак — -а, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. || Музика до цього танцю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тропак — ТРОПА́К (народний танець, за характером виконання близький до гопака), ГОЦА́К розм., ДРОПА́К діал. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Усі чоботи свої пробив (Масляк), вибиваючи гоцака (Г.  Словник синонімів української мови
  5. тропак — Тропа́к, -ка́; -паки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. тропак — ТРОПА́К, а́, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
  7. тропак — Тропак, -ка м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  Словник української мови Грінченка