тропак

ТРОПА́К, а́, ч.

Український народний танець, за характером виконання близький до гопака.

– Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський);

Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (з казки);

// Музика до цього танцю.

Настя сіла за фортеп'ян і, поглядаючи на убрання, переграла .. чотири польки та .. тропака (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. тропак — тропа́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. тропак — = трепак (від давньоруського тропати — тупотіти ногами) — старовинний руський танець. Музичний розмір 2/4. Темп жвавий, веселий, завзятий.  Словник-довідник музичних термінів
3. тропак — -а, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. || Музика до цього танцю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тропак — ТРОПА́К (народний танець, за характером виконання близький до гопака), ГОЦА́К розм., ДРОПА́К діал. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Усі чоботи свої пробив (Масляк), вибиваючи гоцака (Г.  Словник синонімів української мови
5. тропак — Тропа́к, -ка́; -паки́, -кі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. тропак — ТРОПА́К, а́, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Чуб.  Словник української мови в 11 томах
7. тропак — Тропак, -ка м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52.  Словник української мови Грінченка