Черкаси — Орфографічний словник української мови

черкаси — ЧЕРКА́СИ, ів, мн. (одн. черка́с, а, ч.; черка́ска, и, ж.), іст. Старовинна назва українського населення Середньої Наддніпрянщини, зокрема запорозького козацтва в ХVІ–ХVІІ ст. Словник української мови у 20 томах
черкаси — -ів, мн. (одн. черкас, -а, ч.; черкаска, -и, ж.). Старовинна назва українців, зокрема козаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
Черкаси — Обл. центр України, на правому березі р. Дніпро, на Кременчуцькому водосховищі; 302 тис. мшк.; хіміч. (азотні добрива, штучне волокно, реактиви, пластмаси), машинобудівна, металообробна, харчова, текстильна промисловість... Універсальний словник-енциклопедія
Черкаси — Черка́си, -ка́с, -ка́сам (м.); черка́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)