черкаси

ЧЕРКА́СИ, ів, мн. (одн. черка́с, а, ч.; черка́ска, и, ж.), іст.

Старовинна назва українського населення Середньої Наддніпрянщини, зокрема запорозького козацтва в ХVІ–ХVІІ ст.

Досить сказати, що поруч з терміном “українці”, а нерідко натомість нього за умов політичного розчленування українського етнічного масиву існували терміни русини, руснаки, малороси, червонороси, черкаси та ін (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. Черкаси — Черка́си множинний іменник місто в Україні  Орфографічний словник української мови
2. черкаси — -ів, мн. (одн. черкас, -а, ч.; черкаска, -и, ж.). Старовинна назва українців, зокрема козаків.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Черкаси — Обл. центр України, на правому березі р. Дніпро, на Кременчуцькому водосховищі; 302 тис. мшк.; хіміч. (азотні добрива, штучне волокно, реактиви, пластмаси), машинобудівна, металообробна, харчова, текстильна промисловість...  Універсальний словник-енциклопедія
4. Черкаси — Черка́си, -ка́с, -ка́сам (м.); черка́ський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)