черкаси
ЧЕРКА́СИ, ів, мн. (одн. черка́с, а, ч.; черка́ска, и, ж.), іст.
Старовинна назва українського населення Середньої Наддніпрянщини, зокрема запорозького козацтва в ХVІ–ХVІІ ст.
Досить сказати, що поруч з терміном “українці”, а нерідко натомість нього за умов політичного розчленування українського етнічного масиву існували терміни русини, руснаки, малороси, червонороси, черкаси та ін (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Черкаси — Черка́си множинний іменник місто в Україні Орфографічний словник української мови
- черкаси — -ів, мн. (одн. черкас, -а, ч.; черкаска, -и, ж.). Старовинна назва українців, зокрема козаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Черкаси — Обл. центр України, на правому березі р. Дніпро, на Кременчуцькому водосховищі; 302 тис. мшк.; хіміч. (азотні добрива, штучне волокно, реактиви, пластмаси), машинобудівна, металообробна, харчова, текстильна промисловість... Універсальний словник-енциклопедія
- Черкаси — Черка́си, -ка́с, -ка́сам (м.); черка́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)