1. Універсальний словник-енциклопедія

Черкаси

Обл. центр України, на правому березі р. Дніпро, на Кременчуцькому водосховищі; 302 тис. мшк.; хіміч. (азотні добрива, штучне волокно, реактиви, пластмаси), машинобудівна, металообробна, харчова, текстильна промисловість; порт на Кременчуцькому водосховищі, залізничний вузол, аеропорт; вузи; театри (в тому числі Укр. музично-драматичний, ляльковий, філармонія), зоопарк, 7 парків. Засновані в останній третині XIII ст., перша згадка 1394 як про укріплене м. Київського князівства, підвладного Литві; 1536 повстання проти литовського панування; з поч. XVI ст. центр Черкаського староства, з 1648 полкове м.; більшість населення становили козаки, частина з них переселилася на Лівобережжя, тому в московських документах XVI-XVII ст. склалася традиція усіх українців іменувати черкасами; з 1793 у складі Рос. імперії, з 1954 обл. центр України.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Черкаси — Черка́си множинний іменник місто в Україні Орфографічний словник української мови
  2. черкаси — ЧЕРКА́СИ, ів, мн. (одн. черка́с, а, ч.; черка́ска, и, ж.), іст. Старовинна назва українського населення Середньої Наддніпрянщини, зокрема запорозького козацтва в ХVІ–ХVІІ ст. Словник української мови у 20 томах
  3. черкаси — -ів, мн. (одн. черкас, -а, ч.; черкаска, -и, ж.). Старовинна назва українців, зокрема козаків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Черкаси — Черка́си, -ка́с, -ка́сам (м.); черка́ський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)