1. Універсальний словник-енциклопедія

черешня

Листопадне дерево родини розових, плодова культура; поширена (трапляється у дикому вигляді) в районах з помірним кліматом, культивують задля їстівних плодів (жовті, рожеві, червоні), споживають свіжими та переробленими, кісточки містять олію, яка використовується в парфумерній промисловості; деревина використовується в столярній промисловості, для виготовлення прикрас. черешня

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. черешня — ЧЕРЕ́ШНЯ, і, ж. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (І. Нечуй-Левицький). 2. Соковита ягода, схожа на вишню – плід цього дерева. Рябів базар синювато-зеленим кропом, червоною редькою, першими черешнями (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. черешня — чере́шня іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. черешня — -і, ж. 1》 Плодове дерево роду вишень родини розоцвітих. 2》 Соковита ягода, схожа на вишню – плід цього дерева. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. черешня — Чере́шня, -ні, -нею; чере́шні, чере́шень Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. черешня — ЧЕРЕ́ШНЯ, і, ж. 1. Плодове дерево роду вишень родини розових. Здорові черешні та груші зовсім закривають білі хати (Н.-Лев., II, 1956, 27). 2. Соковита ягода, схожа на вишню — плід цього дерева. Словник української мови в 11 томах
  6. черешня — Черешня, -ні ж. Черешня, Prunus Avium L. ЗЮЗО. І. 132. Зеленіють по садочку черешні та вишні. Шевч. 69. ум. черешенька. Мет. 12. Словник української мови Грінченка