чобітки —
ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С.
Словник української мови у 20 томах
чобітки —
-ів, мн. (одн. чобіток, -тка, ч.). Зменш. до чоботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чобітки —
ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас.
Словник української мови в 11 томах