чобітки

ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти.

Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (Вас., І, 1959, 210);

Кравцов з хвацьким виглядом вояки стояв у розвалькуватій позі, трохи відставивши вперед праву ногу в низенькому.. чобітку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 94).

◊ Підгорта́ти (підгорну́ти) під чобіто́к див. підгорта́ти.

Значення в інших словниках

1. Чобітки — Чобітки́ множинний іменник населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. чобітки — див. чоботи  Словник синонімів Вусика
3. чобітки — ЧОБІТКИ́, і́в, мн. (одн. чобіто́к, тка́, ч.). Зменш. до чо́боти. Хлопчик проворненько скинув з себе блискучі чобітки й подерся по планках під саму стріху (С.  Словник української мови у 20 томах
4. чобітки — -ів, мн. (одн. чобіток, -тка, ч.). Зменш. до чоботи.  Великий тлумачний словник сучасної мови