Орфографічний словник української мови

Шива

Ши́ва

іменник чоловічого роду, істота

одне з індуїстських божеств

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. шива — -и, ч., міф. Бог-руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних богів індуїстського пантеону.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Шива — Один з гол. богів індуського пантеону, творець, опікун і руйнівник світу; зображений у вигляді фалічного символу (лінґам); вшановують як бога плодючості.  Універсальний словник-енциклопедія