шива

ши́ва

-и, ч., міф.

Бог-руйнівник і водночас творець у трійці (трімурті) головних богів індуїстського пантеону.

Значення в інших словниках

1. Шива — Ши́ва іменник чоловічого роду, істота одне з індуїстських божеств  Орфографічний словник української мови
2. Шива — Один з гол. богів індуського пантеону, творець, опікун і руйнівник світу; зображений у вигляді фалічного символу (лінґам); вшановують як бога плодючості.  Універсальний словник-енциклопедія