Шпеник

Шпе́ник

прізвище

* Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.

∗∗∗

шпе́ник

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. шпеник — ШПЕ́НИК, а, ч. 1. Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й .. показувала години (П. Панч); Кожна ягода була, як шапочка, одягнена на білий шпеник (О.  Словник української мови у 20 томах
2. шпеник — -а, ч. Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. || Стержень у пряжці, який при застібанні входить в отвори ременя, пояса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. шпеник — СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень...  Словник синонімів української мови
4. шпеник — Шпе́ник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. шпеник — ШПЕ́НИК, а, ч. Невеликий шип, стержень або тільки його кінець. Зовні на дзвіниці був ще сонячний годинник. У ясний день тінь від шпеника ходила по колу й.. показувала години (Папч, Гомоп.  Словник української мови в 11 томах
6. шпеник — Шпеник, -ка м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Вас. 167, 179. Він шпеник в рані розглядав. Котл. Ен. VI. 73. 2) Ножка у листа, плода. Вх. Лем. 486.  Словник української мови Грінченка