авторка —
-и. Жін. до автор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
авторка —
А́ВТОРКА, и, ж. Жін. до а́втор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Леся Українка); Спочатку я роздобув першу збірку її поезій, згодом – другу, і так захопився її творчістю, що вирішив будь-що відшукати авторку (Ю. Винничук).
Словник української мови у 20 томах
авторка —
А́ВТОРКА, и, ж. Жін. до а́втор. Авторка [О. Кобилянська] чимало читала творів чужої літератури (Л. Укр., V, 1956, 43); Єдине, на що він міг послатися, це на відому вже телефонограму, знов процитувавши її і давши повністю ім’я авторки (Ле, Міжгір’я, 1953, 320).
Словник української мови в 11 томах
авторка —
Авторка, -ки ж. Женщина-авторъ. Желех.
Словник української мови Грінченка