Значення в інших словниках
-
акламація —
Відповідь вірних на молитву чи виголос священнослужителя під час богослужіння: "амінь", "алилуя", "Господи, помилуй", "подай, Господи" тощо
Словник церковно-обрядової термінології
-
акламація —
-ї, ж. Прийняття або відхилення зборами якої-небудь усної пропозиції без голосування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
акламація —
АКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Прийняття або відхилення зборами якої-небудь пропозиції без підрахунку голосів, залежно від реакції учасників зборів, висловлюваної вигуками, репліками і т. ін. Вибір [вибори старшини] переводили через акламацію або більшістю голосів (І. Крип'якевич).
Словник української мови у 20 томах
-
акламація —
(англ. ассlamation) прийняття або відхилення зборами працівників пропозицій без підрахунку голосів (за реакцією учасників зборів, що виражається репліками, вигуками тощо).
Економічний словник
-
акламація —
аклама́ція (лат. acclamatio, від acclamo – виголошую) прийняття чи відхилення зборами тієї чи іншої пропозиції без підрахунку голосів, на основі реакції учасників зборів, що виявляється у вигуках, різних репліках тощо.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
акламація —
рос. аккламация (латин. acclamatio, acclamo — виголошую) — прийняття або відхилення пропозиції на зібраннях без підрахунку голосів на підставі стихійних вигуків, різних реплік окремих учасників зібрання.
Eкономічна енциклопедія