акламація
АКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Прийняття або відхилення зборами якої-небудь пропозиції без підрахунку голосів, залежно від реакції учасників зборів, висловлюваної вигуками, репліками і т. ін.
Вибір [вибори старшини] переводили через акламацію або більшістю голосів (І. Крип'якевич).
Словник української мови (СУМ-20)