Значення в інших словниках
-
акредитація —
(від фр. accrediter та лат. accredetere — довіряти) процедура офіційного визнання статусу соціокультурного навчального закладу відповідного рівня та спрямування реалізованих ним програм
Словник іншомовних соціокультурних термінів
-
акредитація —
[акреидиетац'ійа] -йі, ор. -йеійу
Орфоепічний словник української мови
-
акредитація —
-ї, ж. 1》 Офіційний дозвіл, що видається кому-небудь державним органом на дипломатичне представництво, участь у якій-небудь міжнародній організації і т. ін.; акредитування. 2》 юр. Сукупність правил допуску учасників торгів до участі в біржових торгах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
акредитація —
АКРЕДИТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. У міжнародному праві – сукупність дій, пов'язаних із призначенням і вступом на посаду голови дипломатичного представництва або постійного представника держави при міжнародній організації.
Словник української мови у 20 томах
-
акредитація —
(англ. ассreditation) процедура призначення на посаду голови дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.
Економічний словник
-
акредитація —
акредита́ція (франц. accreditation, від лат. accredo – довіряю) у міжнародному праві – сукупність дій, пов’язаних з призначенням і вступом на посаду глави дипломатичного представництва або постійного представника держави при будь-яких міжнародних організаціях.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
акредитація —
Вступ на посаду дипломатичного представника у певній країні чи міжнародній організації.
Універсальний словник-енциклопедія
-
акредитація —
рос. аккредитация (від латин. accredo-довіряю) — 1. У міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави...
Eкономічна енциклопедія