Орфографічний словник української мови

алхімік

алхі́мік

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. алхімік — -а, ч. Той, хто займається алхімією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. алхімік — АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Ю. Збанацький); Реторта із ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. алхімік — АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Реторта з ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (Рад. Укр., 15.V 1946, 2); Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Збан., Переджнив’я, 1960, 8).  Словник української мови в 11 томах