алхімік

АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією.

Реторта з ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (Рад. Укр., 15.V 1946, 2);

Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Збан., Переджнив’я, 1960, 8).

Значення в інших словниках

1. алхімік — алхі́мік іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. алхімік — -а, ч. Той, хто займається алхімією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. алхімік — АЛХІ́МІК, а, ч. Той, хто займається алхімією. Ця кімната чимось скидалась на житло чаклуна або потаємну лабораторію середньовічного алхіміка (Ю. Збанацький); Реторта із ртуттю була неодмінним предметом у лабораторії алхіміка (з газ.).  Словник української мови у 20 томах